Глибока юриспруденція та «отсорбенція»
Першим заступником міністра охорони здоров’я цього тижня стала київська юристка Олександра Павленко. На минулих парламентських вона балотувалася по «мажоритарці» у Києві, однак програла вибори представникові «Народного фронту» Леонідові Ємцю. (Між обома кандидатами, до слова, багато спільного – обоє юристи, в обох батьки були народними депутатами. Отаке собі дербі спадкоємців). Нічим особливим «законотворець за покликанням», як називала себе в рекламі Павленко не запам’яталася – за винятком, мабуть, типової для деяких кандидататів-мажоритарників щедрості. Виборці не оцінили, а от МВС навіть розпочато кримінальне провадження за ознакою підкупу виборців.
Олександра Павленко. Фото: assistant-school.org.ua
До Блоку Петра Порошенка Олександра Павленко тісно співпрацювала з Сергієм Тігіпком та Наталією Королевською, інтереси яких вона представляла у ЦВК. Також Павленко виступала адвокатом Королевської у гучній справі проти українських соціологів, яких лідерка партії «Україна – вперед» звинуватила у занижуванні її рейтингів.
Також компанія Павленко представляла інтереси російської авіакомпанії «Сибирь» у позові проти України у справі російського літака Ту-154, нібито збитого українськими військовими.
Який стосунок уся ця діяльність має до сфери охорони здоров’я? Жодної, звичайно. Сама Олександра Павленко вважає, що достатньо її стосунку до «глибокої юриспруденції, яка у всьому Світі займає 50-80% долі в процесі будівництва держави»
Галицькі надра
Голова правління НАК «Надра» Ярослав Климович – ще один «керівник на своєму місці». Син колишнього директора Львівської обласної державної телерадіокомпанії і сам починав як телевізійник у медіа, які належать власникові ФК «Карпати» Петрові Димінському, згодом працював у податковій адміністрації. Звідти перебрався на роботу у Західноукраїнську геофізичну розвідувальну експедицію – одразу керівником, попри відсутність профільної освіти, а також відповідного досвіду. Ймовірно, впливовий на Львівщині батько, а також близькість до Димінського та ще одного впливового львів’янина – господаря ВО «Свобода» Ігоря Кривецького цілком компенсували брак знань у царині геології. У 2013 році черговий кар’єрний злет – посада старшого державного інспектора у Державній екологічній інспекції Львівської області. А через рік – уже голова правління у НАК «Надра України». Які менеджерські таланти, знання чи досвід забезпечили Ярославові Климовичу керівну посаду в компанії, яка реалізує інтереси держави у геологорозвідувальній галузі, питання риторичне.
Ярослав Климович. Фото: dsnews.ua
А от керівником Спостережної Ради НАК «Надра України» нещодавно став земляк Климовича – перший заступник Державної служби геології та надр Максим Карпин. Зараз – в.о. Голови Держслужби. Теж людина Ігоря Кривецького, який по квоті «Свободи» отримав контроль після Революції гідності над Міністерством екології та надрами. (Потяг головного спонсора «Свободи» до цієї сфери відомий давно, з часів, коли партія зайнялася боротьбою проти сланцевого газу) До того, як стати державним чиновником високого рівня пан Карпин керував «Львівським іподромом».
Безпосередній керівник Карпина – голова Держслужби геології та надр України Дмитро Кащук теж львів’янин. І теж «на Ви» з геологією: працював заступником департаменту розвитку експорту у міністерстві економіки, до цього керував інвестиційним управлінням у Львівській облдержадміністрації. А ще був керівником транспортної компанії у Львові.
«Ніхто з чинного керівництва Держгеонадр ніколи не тримав у геологічного молотка, не написав жодного рядка геологічного звіту і взагалі не має жодних уявлень про геологію. Для геологорозвідки – це першопричина усіх бід. Люди призначаються не для розвитку галузі, а для розробки корупційних схем дерибану природніх ресурсів і бюджету», – вважає глава Спілки буровиків України Анатолій Вдовиченко.
Він не помилився: разом з новим керівництвом Держгеонадр на аукціон з продажу родовищ уже прийшли фірми його друзів та партнерів. Та й загалом, за даними колег із «Слідство.інфо» з часів, коли надра країни контролювали ставленики Януковича нічого особливо не змінилося.
«Центренерго»: все заради Ахметова
У грудні компанію «Центренерго», яка генерує майже 8% української електроенергії (78,29% акцій компанії належить державі) очолив донецький бізнесмен Ігор Балабанов. Донедавна він займався виробництвом меблів та катерів, до цього був пов'язаний із донецькою ФПГ «АРС», яка займається видобуванням та коксуванням вугілля. У 2003-2004 роках обіймав посаду першого заступника гендиректора «Центренерго».
Балабанов знає і саме підприємство, і має досвід роботи в енергетиці. Однак логіка призначення дещо в іншому: донеччанин Балабанов близький до Рината Ахметова. І, за деякою інформацією, має організувати і забезпечити купівлю вугілля компанією «Центренерго» у шахт, які знаходяться на територіях, окупованих росіянами. Що, між іншим, зараз активно лобіюють люди Ахметова. Фактично, таким чином, державна компанія профінансує не лише крупний донецький бізнес, а й безпосередньо ДНР та ЛНР.
Ще одне завдання Балабанова – підготувати «Центренерго» – один з «найсмачніших» енергетичних активів країни до продажу правильному покупцеві. У ролі якого, звичайно, виступить Ринат Ахметов, який уже зараз контролює майже 64% потужностей теплоелектростанцій України.
Вата в Міністерстві інфраструктури
26 грудня заступником міністра інфраструктури став радник Віталія Кличка Олександр Кава. Не так давно Київська міськрада не дозволила призначити його заступником мера Києва. Однак в уряд Каву узяли без проблем.
Олександр Кава. Фото: inpress.ua
Транспортникам Олександр Кава відомий як галузевий експерт, однак ще більш він відомий аудиторії російських та сепаратистських ресурсів як «політичний експерт», який озвучує потрібні російській пропаганді тези. Він критикує Майдан, називаючи його учасників «зверями», закликає Київ почути «мятежные регионы», розповідає про авіа удари української армії по Луганську.
І найголовніше – заступником міністра транспорту призначено людину, яка публічно заявила, що немає доказів, що «Боїнг» збили росіяни чи сепаратисти і ймовірно він упав сам…
Помічник Сівковича керуватиме Чорнобильською зоною
Поки колишній заступник секретаря РНБО Володимир Сівкович переховується від українських правоохоронців, не бажаючи відповідати на запитання про свою причетність до силового розгону Майдану, його помічник Валерій Колюх готується обійняти посаду глави Державного агентства з управління зоною відчуження. Минулого тижня міністр екології та природних ресурсів Ігор Шевченко вніс його на розгляд до Кабінету Міністрів.
Колюх – людина за президентства Віктора Януковича обіймав керівні посади в уряді та РНБО під покровительством Володимира Сівковича. Так з березня по жовтень 2010 року, коли Сівкович обіймав посаду віце-прем'єр-міністра, Колюх працював заступником керівника групи радників віце-прем'єр-міністра. У 2011 році, коли Сівкович вже працював заступником секретаря РНБОУ, Колюх працював його помічником.
Згідно з проектом державного бюджету України на 2015 рік, на Державне агентство з управління зоною відчуження передбачено витратити із бюджету понад 1,5 млрд. грн.
Кадри Азарова-Януковича повертаються
29 грудня Шевченківську податкову Києва очолив Олександр Настасенко. У 2007 році був помічником голови Державної податкової адміністрації Анатолія Брезвіна – чільного представника команди Миколи Азарова. Очолював ДПІ Обухівського району Київської області. З 2010 року працював першим замначальника ДПІ Полтави, з 2012 – перший заступник начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.
У 2013 році Настасенко очолив апарат Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Її тоді очолював Борис Візіров, кум Віктора Берліна, що навчався у одному класі з Олександром Януковичем.
Олександр Настасенко, Андрій Мохник. Фото: vk.com
Після Майдану міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник взяв Настасенка замміністра-начальником апарату.
А керує податковою Києва Ігор Бондаренко, який з 2000 року безперервно займає керівні посади у столичній податковій. Його батько Григорій Бондаренко на початку 1990-х років очолював апарат Верховної Ради. З 1996 до 2002 року працював заступником голови Державної податкової адміністрації Миколи Азарова. 2006-2008 роках, коли Азаров був першим віце-прем'єром, Григорій Бондаренко знову став замголови ДПА.
***
Перелік сумнівних та «мутних» призначень у виконавчій владі можна було б продовжити ще десятками прізвищ. Заступники міністрів, керівники департаментів, державних агентств, державних же підприємств – усі ці люди не так помітні для широкого загалу і саме на їхньому рівні реалізуються корупційні схеми та оборудки. На жаль, влада, яка сформувалася після Майдану, аж ніяк не збирається жити по-новому.
